Був «ходячою енциклопедією» і любив співати. Згадаймо Дмитра Мелентьєва.

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Дмитра Мелентьєва. 

Командир мінометної батареї 157-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ Дмитро Мелентьєв загинув при виконанні бойового завдання 1 квітня 2025 року. Про це повідомляє Главком з посиланням на Львівську міську раду. 

Дмитро Мелентьєв народився 16 вересня 1976 року у родині військовослужбовця. У 1987 році сім'я Мелентьєвих переїхала до Львова. Дмитро навчався у середній загальноосвітній школі №86, потім здобував вищу освіту у Національному університеті Львівська політехніка за спеціальністю Комп'ютеризовані системи обробки інформації і управління, закінчив військову кафедру при університеті.

Після завершення навчання працював на посаді інженера-програміста у низці місцевих підприємств, зокрема у ПрАТ Фірма Нафтогазбуд, ТзОВ АСУ-Дружба та ПП Файна Студія. Із 2006 року був приватним підприємцем, очолював міжнародні команди розробників.

За словами родини, Дмитро був людиною великого серця - добрий, щирий, розумний і завжди з усмішкою на обличчі, він випромінював тепло і спокій. Його знанням дивувались усі - у родині його називали ходячою енциклопедією. Дмитро любив життя, природу, і особливо - тихі прогулянки лісом у пошуках грибів, що приносило йому справжнє задоволення. Він мав щиру душу, любив співати українські пісні та завжди був душею компанії - з ним було легко, весело й затишно.

Капітан. У травні 2024 року був призваний до лав Збройних Сил України, пройшов перепідготовку в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Проходив військову службу на посаді командира мінометної батареї 157-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Загинув при виконанні бойового завдання.

Прощання з воїном відбулося 11 квітня у Церкві святого Андрія на вул. Варшавській. Чин похорону відбувся у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Поховали захисника на Личаківському кладовищі.  

У Дмитра Мелентьєва залишилися батьки, сестра, дружина та двоє синів.

Главком долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо пам'ять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам'яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам'ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.